Більше, ніж одяг: українська індустрія моди часів незалежності. Частина 2

Привіт! У першій частині лекції ми розглянули, як зароджувалась українська мода у 1990-х, хто стояв біля її витоків та які інституції дали поштовх її розвиткові. Тепер погляньмо, як після 2000 року нове покоління дизайнерів почало змінювати правила гри. Як історичні трансформації вплинули на моду? Що допомогло українському дизайну вийти на міжнародну арену? Ця частина — про сміливість, силу й ідентичність, що народжується на перетині стилю та суспільних змін.

 

Засновники Тижня моди майже відразу звернули увагу на просування молодих дизайнерів. Із цією метою було засновано Всеукраїнський конкурс «Погляд у майбутнє», перший сезон якого відбувся 2000 року. 

 

Постер до XXI Всеукраїнського конкурсу молодих дизайнерів одягу «Погляд у майбутнє», 2020

 

Фінал XXIІ Всеукраїнського конкурсу молодих дизайнерів одягу «Погляд у майбутнє», 2021

 

Саме ця подія відкрила двері до модної індустрії для багатьох сучасних українських дизайнерів. «Я дуже люблю казати, що інвестиція в цей конкурс — це аж 6 кольорових олівців і 12 аркушів білого паперу, — розповідає Ірина Данилевська. — Ти малюєш ескіз, можеш його сфотографувати, прислати поштою в електронному вигляді: з цього починається твоя карʼєра». 

 

Ірина Данилевська — співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week.

Пані Данилевська також пригадує, що Лілія Літковська — одна з найвідоміших сучасних українських дизайнерок — свого часу не пройшла на конкурс «Погляд у майбутнє». 

 

Лілія Літковська — українська дизайнерка та модельєрка, засновниця бренду Litkovska.

Тоді її не взяли, а тепер вона — членкиня журі. Попри початкову невдачу, їй вистачило сили та наснаги реалізувати своє бажання стати дизайнеркою. 

 

У 2024 році конкурс уперше оголосив тему, яка мала знайти відображення в кожній роботі учасників та учасниць, — Музей Ханенків. 

 

Постери до XXVI Всеукраїнського конкурсу молодих дизайнерів одягу  «Погляд у майбутнє», 2025

 

Це неймовірно важливий для нашої культури простір, започаткований подружжям Богдана і Варвари Ханенків — патріотами, благодійниками та колекціонерами. 

 

Богдан Ханенко (1849–1917) та Варвара Ханенко (1852–1922) — українські меценати та колекціонери, засновники Київського музею західного та східного мистецтва (нині — Музей Ханенків).

Куратором тогорічного «Погляду у майбутнє» став Іван Фролов — дизайнер, одяг з колекцій якого носять відомі українські та світові зірки. 

 

Іван Фролов — український дизайнер одягу, модельєр, засновник та власник бренду FROLOV.

Джамала на «Євробаченні-2023» у костюмі Frolov

 

Тіна Кароль на «Євробаченні-2023» у костюмі Frolov

 

Бейонсе у вбранні від Frolov

 

Сабріна Карпентер у сукні Frolov

 

Цікаво, що його професійний успіх розпочався саме з перемоги у цьому конкурсі в 2015 році. На думку Ірини Данилевської, секрет Фролова в тому, що він завжди знав, чого прагне. Але це радше виняток, ніж правило. Шлях до розуміння себе може бути довгим і неочевидним. 

 

В українській моді потужним поштовхом до активізації індустрії стала Революція гідності. 

 

Революція Гідності (2013–2014) — масові протестні акції в Україні, спрямовані на обстоювання європейського курсу України, прав і свобод громадян, а також проти корупції та свавілля державної влади.

Під час подій 2013–2014 років багато дизайнерів переосмислили власну ідентичність. Зокрема, вони звернулися до традиційних елементів українського вбрання й орнаментів, творчо осмисливши їх у сучасному контексті. «Ми ніколи не залишимося осторонь», — говорила Ірина Данилевська про сезон осінь-зима 2014, коли, попри протести й політичну нестабільність, у межах Ukrainian Fashion Week було проведено понад 40 показів і прийнято 15 000 гостей. У той час багато людей почали носити вишиті сорочки як спосіб заявити: «Я — частина українського народу». 

 

Святкування Дня  Незалежності України в Києві, 2014

 

Після Революції гідності до українських брендів зросла зацікавленість за кордоном. Напис на етикетці Made in Ukraine почав завойовувати прихильників. Ба більше, мотиви українського вбрання інтерпретували у своїх колекціях і світові будинки моди. Так носити українське нарешті стало престижно.

 

Valentino, весна 2015

 

Між іншим, як ви ставитеся до вишиванки? Вишита сорочка вже давно увійшла до модних трендів за кордоном і перетворилася на інструмент культурної дипломатії. Однією з причин її міжнародної популярності стали колекції по-особливому стилізованих вишиваних сорочок і суконь дизайнерки Віти Кін. 

 

Віта Кін — українська дизайнерка одягу, фотографиня, засновниця бренду Vita Kin.

Сукня-вишиванка Vita Kin, 2015

 

Демі Мур у сукні-вишиванці Vita Kin, 2019

 

Вона зробила з вишиванки люксову річ, створену вручну за стародавніми техніками, і надала їй новий статус — не сувеніра, а дизайнерського витвору. У 2022 році Віта Кін підкорила навіть модний дім Gucci — саме для нього вона створила ексклюзивну капсульну колекцію в українському стилі. 

 

 

Gucci — відомий італійський Дім моди та модний бренд, що існує з 1921 року та вважається одним із найпрестижніших у світі.

Але щоб носити одяг, його спершу потрібно купити, чи не так? Повернення до власного коріння охопило всі рівні модної індустрії — речі від локальних дизайнерів ставали доступнішими для ширшого кола покупців. Місцем, що обʼєднало десятки українських брендів, які впевнено конкурують із міжнародним масмаркетом, став магазин «Всі. Свої» на Хрещатику. Цей проєкт полегшує доступ до вітчизняних брендів, підтримує малий і середній бізнес та загалом економіку країни. 

 

Фасад магазину «Всі.Свої» на Хрещатику, Київ

 

Тож після здобуття незалежності українська мода пройшла шлях від пошуків власного голосу до визнання на міжнародній арені. Вона стала простором для творчих експериментів і національного самовираження. Попри соціальні потрясіння, з кожним роком наші дизайнери дедалі впевненіше розповідали світу історію України через тканини, орнаменти, силуети та ідеї. Революція гідності докорінно змінила ставлення до вишиванки: її почали носити щодня — як символ спротиву агресії. 

 

Бійці батальйону «Луганськ» у Всесвітній день вишиванки, 21 травня 2020

 

Дизайнери запропонували повсякденні версії вишиванок: із джинсовими вставками, накидками поверх піджаків або вишитими панелями на сукнях і сорочках. 2014-й заклав новий рівень гордості за своє: від етномотивів у повсякденному вбранні до виходу на міжнародні майданчики.

 

Після повномасштабного російського вторгнення 2022 року українська індустрія не лише адаптувалася до нових викликів, а й стала зрілішою. Мода перетворилася на важливий інструмент солідарності, підтримки національної ідентичності й економіки та міжнародного визнання країни. Сьогодні вітчизняні бренди транслюють силу, стійкість та креативність українців, спонукаючи іноземну аудиторію відкривати чудовий смак наших дизайнерів і цінувати високу якість одягу різних стилів та цінових категорій.
 

Від початку 2000-х років моду дедалі активніше почали використовувати як елемент політичної комунікації. Політики стали з’являтися в одязі українських дизайнерів. Для перших леді це стало чи не обовʼязковим, адже їхній гардероб — особливо інавгураційний — опиняється в центрі уваги всієї країни. Через зовнішній вигляд суспільство зчитує підтримку національного виробника й культурну належність політичних діячів.

 

Марина Порошенко в інавгураційній сукні Pustovit та намисті Роксоляни Шимчук, 2015

 

Олена Зеленська в інавгураційному образі з жакетом-кейпом ARTEMKLIMCHUK та золотих сережках Guzema, 2019

 

Українська дизайнерка й модельєрка Лілія Літковська одна з перших в країні почала працювати з чіткими архітектурними силуетами та складними конструкціями, випереджаючи час. Вона ніколи не гналася за яскравими кольорами чи блиском. Її речі — часто у стриманій кольоровій гамі: чорні, сірі, кремові, — проте дуже особливі за формою. Серед них — пальта без комірів, сорочки, які можна носити нестандартно, або незвичні піджаки — широкі, довгі, асиметричні. 

 

Litkovska, осінь-зима 2021

 

Дизайнерка послідовно розповідає через моду про українську культуру: наприклад, бере ідею старовинного крою та втілює її у сучасному пальті. У її речах є натяки на козацькі силуети чи традиційний одяг, але все це виглядає дуже сучасно. 

 

Осип Мащак (1908–1976) — український діяч визвольного руху, член Організації українських націоналістів, автор «Молитви українського націоналіста».

У 2022 році в найбільшому парку Парижа бренд LITKOVSKA презентував колекцію, натхненну старовинною українською обрядовою піснею, що закликає весну, дарує віру й розвіює страхи. Вироби були переважно темних кольорів, однак прикрашені обʼємною вишивкою бісером, а всі деталі нагадували традиційний український костюм. 

 

Показ колекції «Веснянка» Litkovska у саду Тюїльрі в Парижі, 2022

 

Не менш вагомим витвором бренду стала лляна сукня з вишитими на ній рядками «Молитви українського націоналіста» — тексту, написаного кров’ю крайового провідника ОУН Осипа Мащака на стіні вʼязниці ще 1936 року. Наша боротьба довга, важлива та спільна — цю ідею втілює виріб бренду LITKOVSKA. 

 

Сукня Litkovska, вишита «Молитвою українського націоналіста», колекція «Веснянка», 2022

 

Цікавим є і нещодавній мистецький проєкт дизайнерки. На початку 2025 року Лілія Літковська разом із модним фотографом і режисером Ніком Найтом створила благодійну колаборацію — лінійку з 13 виробів із фірмовим кроєм бренду. Деякі з них прикрашено принтом авторства Найта: він деконструював зображення синіх і жовтих квітів, які вишили й перенесли на різні тканини. 

 

Образи з колаборації Litkovska та Nick Knight «Flowers know better», 2025

 

Увесь прибуток від продажу колекції передадуть українській гуманітарній ініціативі «Місто Добра», що надає притулок, психологічну підтримку та допомогу жінкам і дітям, які постраждали внаслідок російської агресії. 

 

Своїм досвідом дизайнерка ділиться у власній школі School of Art x Craft, яку заснувала 2021 року. 

 

Навчання у школі Litkovska Schooll of Art x Craft, 2023

 

Як пояснює Літковська, вона запрошує як українських, так і іноземних експертів. Вони розповідають про бізнес, зокрема про те, як керувати в модній індустрії, а також про творчість — як створювати нові колекції та робити мудборди. 

 

Чи знаєте ви, що таке мудборд? Це щось на кшталт великої дошки натхнення, яка містить зображення, слова й фрази, тканини або візерунки. Мудборд допомагає краще уявити, яким буде майбутній проєкт. Наче ви збираєте пазл із різних елементів — і з них поступово складається цілісна картина. 

 

Мудборд колекції Poustovit, весна-літо 2015

 

«Це більше моє задоволення, — розповідає Лілія Літковська, — мені хочеться ділитись і тими контактами, і людьми, яких я знаю, які насолоджуються своїми знаннями, які розвивають себе в ювелірному мистецтві, в конструюванні одягу. Щоб вони були кураторами на певних напрямах. Щоб ми розвивали індустрію разом».

 

Засновниця бренду BEVZA, дизайнерка Світлана Бевза, також створює тренди сучасної моди, надихаючись національною історією.

 

Світлана Бевза — українська дизайнерка, модельєрка, власниця бренду BEVZA.

«Українська мова завжди звучала у моїй родині, і ще на початку 1980-х мій дідусь був одним із небагатьох, хто носив сорочку-вишиванку на регулярній основі. Я зростала на українській культурі та цінностях, — пригадує дизайнерка. — Усі колекції BEVZA несуть у собі відображення українського культурного спадку. Проте мені здається, що важливо замість відтворення й запозичення надавати йому нових сучасних сенсів. Наприклад, наша колекція весна-літо 2021 присвячена Трипільській культурі, яка була розповсюджена на території України, починаючи з 5400 року до нашої ери. Приємно, що після показу колекції цим періодом української історії зацікавилися журналісти з усього світу». 

 

Ще у 2018 році Світлана Бевза створила свої колоски-прикраси, що стали неймовірно впізнаваними та актуальними. «Право жити мирно на нашій землі, за яке ми боремося, безпосередньо пов’язане з цими колосками, з врожаєм пшениці, який дає життя не лише українцям, а й усьому світу» — так розповіла дизайнерка про зйомку її бренду в пекарні «Кулиничі». 

 

Сережки-колоски BEVZA, колекція весна-літо 2021, присвячена мотивам Трипільської культури

 

У передосінній колекції «Кожух» 2023 року бренд BEVZA представив жакет і жилет, натхненні традиційним верхнім одягом українців. Історично кожух був одним із найпоширеніших видів зимового одягу, хоча носили його і влітку. Виготовляли здебільшого з овечих шкур, оздоблювали нитками з вовни та шовку. 

 

Для створення своєї варіації кожушка бренд використав віскозу або бавовну — речі були звʼязані вручну в київському ательє в умовах постійних відключень електроенергії. Дизайнерка розповідала, що майстриням доводилося вставати о п’ятій ранку й вʼязати біля вікна, поки надворі світло. 

 

BEVZA, осінь-зима 2024/25

 

До речі, не випадково ручну роботу для BEVZA виконують саме українські майстри. Бренд прагне відроджувати традиційні технології та водночас дбати про довкілля, використовуючи перероблену пряжу й безвідходні виробничі методи.

 

Цей стиль, уважний до сенсів і форм, простежується не лише в одязі та прикрасах, а й в інших візуальних атрибутах нашого життя. Наприклад, святкова капсульна колекція до Різдва отримала назву «Роса на сонці» — її символом стала птаха Щедрик. Ця ялинкова прикраса виконана вручну й натхненна, мабуть, найвідомішою українською колядкою — «Щедриком» Миколи Леонтовича, знаним у світі як Carol of the Bells. 

 

BEVZA, набір новорічних іграшок «Щедрик», 2024

 

BEVZA, кольє з колекції «Роса на сонці», 2024

 

А спеціально до Дня Незалежності BEVZA представила оновлену версію свого знакового кольє та сережок у формі колосків — тепер прикрашених кристалами. Вони нагадують краплі роси на пшениці на світанку, символізуючи оновлення й надію. 

 

Тож у 2000–2010-х роках українська мода пройшла значний шлях — від появи молодих талантів до глибокої трансформації індустрії після Революції гідності. Одяг вітчизняних дизайнерів став не лише формою мистецького самовираження, а й способом репрезентації національної ідентичності. Митці навчилися поєднувати традицію і сучасність, національну естетику й універсальні сенси, які цікаві й зрозумілі міжнародній спільноті. Українська мода стала частиною культурної дипломатії. І це ще не фінал — попереду багато цікавого.