Більше, ніж одяг: українська індустрія моди часів незалежності. Частина 3
Привіт! На завершення розмови про українську індустрію моди пропоную звернутися до її найновіших тенденцій. Поговоримо про екологічність, соціальну відповідальність, креативні експерименти та нові сенси, які дизайнери вкладають у свої колекції. Ви дізнаєтеся про тих, хто не боїться руйнувати стереотипи, переосмислювати традиції та будувати зв’язки зі світом. Це розповідь про зрілість і майбутнє української моди.
Увага до ідей і повідомлень, закладених в одяг, останніми роками лише зростає. Сьогодні від дизайнерів і брендів очікують соціальної активності та відповідальності. Купуючи речі, споживачі хочуть знати про соціальну, політичну та екологічну позицію бренду й бути з ним на одній хвилі. Дизайнери реагують на цей запит, розповідаючи про толерантність, гендерну рівність і національну памʼять. Тобто в Україні активно розвивається світовий тренд на екологічну та етичну моду. Стає очевидно, що класичне виробництво одягу потребує значних витрат води, електроенергії, дерев, бавовни та забруднює довкілля. Саме тому стають дедалі популярнішими альтернативні бренди.
Наприклад, 2021 року в кліпі гурту ONUKA Zenit дизайнерка Леся Патока створила всі образи з матеріалів, придбаних у секондхенді.
Кадр із кліпу ONUKA «Zenit», 2021
Леся Патока — українська художниця з костюмів і дизайнерка, авторка сценічного стилю артистів шоу-бізнесу.
Такі відеороботи заохочують суспільство до свідомого споживання та доводять: щоб мати стильний та унікальний вигляд, не обовʼязково потрібен великий бюджет. Сьогодні інакше сприймається і гардероб із вживаних речей. Якщо раніше це могло викликати сором, то тепер, особливо серед молоді, вважається прогресивним. А як ви ставитеся до цього тренду?
Мамою стійкої моди в Україні є Ксенія Шнайдер. Разом із чоловіком Антоном Шнайдером вона заснувала бренд KSENIASCHNAIDER ще до того, як це поняття стало мейнстримом.
KSENIASCHNAIDER — український бренд одягу, заснований у 2011 році. Кілька разів здобував нагороди «Найкращий український бренд сталого одягу» та «Найкращий український дизайнер чоловічого одягу».
Але спершу розберімося: що таке «стійка мода»? Це спосіб створення одягу з турботою про довкілля та людей. Наприклад, замість пластику використовують екоматеріали, а замість того, щоб викидати речі, їх ремонтують або переробляють. Інколи — перешивають уже наявний одяг. Скажімо, зі старих джинсів створюють нові вироби. До речі, саме робота з денімом бренду KSENIASCHNAIDER стала неймовірним прикладом стійкої моди з України. Подружжя дизайнерів створило унікальні demi-denims — штани, що поєднують риси джинсів і шортів. Вони стали вірусними в модних медіа й одразу потрапили в гардероби світових зірок.
KSENIASCHNAIDER, жіночі і чоловічі джинси Demi Denims
Цей бренд говорить мовою нового покоління: сміливою, трохи іронічною, з нотками стритверу.
Стритвер (streetwear або вулична мода) — це стиль одягу, що поєднує в собі комфорт, субкультурну естетику та елементи високої моди. З’явився у 1970–1980-х рр. як вулична мода скейтбордистів, серферів і хіп-хоп спільнот.
Саме тому його люблять у Сеулі, Токіо, Берліні та Нью-Йорку.
А чи можливо поєднати такий підхід до дизайну з українськими мотивами? Звісно! Наприклад, 2021 року бренд KSENIASCHNAIDER створив виріб зі шматочків джинсу й залишків інших тканин із майстерні, зшитих у техніці, що нагадує мозаїку. Це відсилає до української традиції, коли вишивальниці збирали клаптики для рушників і скатертин.
KSENIASCHNAIDER, колекція «Втрачені мозаїки», весна-літо 2025
У колекції 2024 року бренд розробив джинси з елементами козацького одягу: із широким верхнім зрізом і вузькою нижньою частиною.
KSENIASCHNAIDER, Cossack Jeans, 2024
А в спільній лінійці з Adidas Originals команда додала до простих спортивних форм українську колористику — жовтий і блакитний. Навіть спортивний костюм став способом показати свою приналежність до країни й посилити її підтримку за кордоном.
Співачка Джері Хейл і дзюдоїстка Дар’я Білодід в одязі зі спільної лінійки KSENIASCHNAIDER та Adidas Originals
Українським королем капелюхів та чи не найбільшим фаворитом світових зірок є дизайнер Руслан Багінський.
Руслан Багінський — український дизайнер головних уборів та аксесуарів, засновник бренду Ruslan Baginskiy.
Головні убори дизайну Руслана Багінського на виставці в Музеї декоративного мистецтва у Парижі (Musée des arts décoratif), 2024
Його головні убори, натхненні вінтажем та стилем артдеко, зараз є мастхевом для модників і модниць зі всього світу. «У Руслана надзвичайно складний продукт, — ділиться думками Ірина Данилевська. — Руслану та його партнеру Петру Ясінському потрібно було пройти невимовно складний період та привчити світ до думки, що капелюх — це модно».
На початку свого творчого шляху Багінський певний час працював у львівському ательє, де навчився традиційних технік створення головних уборів. Уже тоді дизайнер шукав натхнення в минулому: «Коли я дивився на архівні фотографії XX століття, мені завжди здавалося несправедливим, що з роками капелюхи знецінилися і ціла культура зникла. Я хочу знову зробити головний убір чудовим. Він заслуговує бути невід’ємною частиною чоловічого та жіночого гардеробів». Замилування традиційною українською культурою, перегляд архівних світлин і вінтажних зйомок стали основою оригінальних дизайнів митця.
Ruslan Baginskiy, капелюх із проєкту, присвяченого творчості скульптора Михайла Дзиндри, 2024
Його головні убори — справжні артоб’єкти, а у співпраці з іншими авторами він створює ще й артпроєкти. Наприклад, 2019 року разом з дуетом українських фотографів Synchrodogs команда бренду реалізувала серію відео та фотоінсталяцій, присвячених відродженню забутих ремесел.
Synchrodogs — мистецька група, сформована у 2008 році, до складу якої входять двоє українських фотографів: Таня Щеглова та Роман Новен.
Ruslan Baginskiy, колекція «Цвіт», 2019. Фото: Synchrodogs
У 2023 році Руслан Багінський співпрацював із паризьким дизайнером Драйсом Лассаном — разом вони створили два капелюхи, попри те, що спілкувалися онлайн.
Драйс Лассен — французько-марокканський дизайнер, засновник бренду LAHSSAN Paris.
Капелюхи, створені у співпраці Ruslan Baginskiy i LAHSSAN, 2023
Це доводить, що навіть у складні часи мода залишається формою спротиву й підтримки, а капелюх може стати символом віри та краси.
А 2024 року головні убори українського дизайнера навіть потрапили до Лувру! Вони офіційно стали частиною національного архіву сучасної моди й експонувалися поруч з історичними мистецькими артефактами. Тож вироби українського бренду Ruslan Baginskiy вже сьогодні — невід’ємна частина світової історії моди.
Капелюхи Ruslan Baginskiy, виставлені в Луврі, 2024
Ще один фаворит зірок — Іван Фролов, про якого ми вже згадували в попередній лекції.
Іван Фролов — український дизайнер одягу, модельєр, засновник та власник бренду FROLOV.
Дизайнер створив власний формат модного шоу: його моделі виходять на подіум у костюмах, що нагадують вбрання з балету чи опери.
FROLOV. Показ колекції «Брудна як Ангел», 2025
Такі покази перетворюються на справжні мистецькі перформанси. Кожна колекція Фролова — це історія, що звертається до відвертих тем, театралізованих образів, глибоких особистих переживань. Часто в публікаціях поруч із його іменем можна побачити словосполучення «юний геній». І це невипадково: Фролов професійно займається створенням одягу з 14 років. Саме він розробив сценічний образ для переможного виступу Джамали на Євробаченні 2016 року.
Джамала на Євробаченні-2016 у костюмі від FROLOV
Іван також був офіційним дизайнером Одеського кінофестивалю у 2018-му та автором весільної сукні письменниці Ірени Карпи.
Ірена Карпа у весільній сукні FROLOV, 2018
Після початку повномасштабного російського вторгнення ательє FROLOV перепрофілювалося і почало створювати бойові та розвантажувальні жилети для Збройних сил України. Такий перехід — від краси до захисту життя — став важливим актом солідарності.
Дизайнера також завжди цікавила людська сексуальність. Іван Фролов досліджує тіло, його форми та повʼязані з ними соціальні табу. Наприклад, у колекції 2023 року під назвою «Острів любові» він надихався однойменним українським еротичним серіалом 1995 року — першим телепродуктом цього жанру в Україні.
FROLOV, колекція «Острів любові», 2023
Постер до серіалу «Острів любові» (1995, реж. Олег Бійма)
У 1990-х серіал не став популярним. Його транслювали здебільшого після опівночі — у той час, коли навколо темно. Символічно, що й колекція Фролова народжувалася в темряві — її створювали в Києві під час тривалих блекаутів, спричинених російськими обстрілами.
Бренд FROLOV активно підтримує соціальні проєкти. Чи не найбільше уваги команда приділяє темі протидії ВІЛ/СНІДу в Україні. Наприклад, у співпраці з ювелірним домом SOVA було створено колекцію прикрас-трансформерів.
FROLOV та Sova, колекція «Fight For Love», 2019
Кожен виріб має кілька варіантів використання: каблучку можна носити як сережку, підвіску чи інтегрувати в браслет. Частину коштів від продажу колекції спрямували на закупівлю швидких тестів на ВІЛ для благодійної організації «100% життя» — їх надсилали до регіонів із найвищими показниками поширення ВІЛ-інфекції.
Іван Фролов також ділиться власними знаннями й досвідом, викладаючи в університеті, де раніше сам здобував освіту. «Моя головна ціль полягає у тому, щоб студенти могли адаптувати свої знання, які вони отримали за п’ять років, і після цього не пішли працювати в умовні “салони краси”, а таки знайшли своє місце в індустрії, як вони прагнули цього на початках», — розповідає дизайнер.
У перші роки незалежності українські дизайнери та дизайнерки працювали самотужки. Не вистачало знань і навичок щодо просування власного продукту, а також бракувало виробничих ресурсів. Сьогодні ситуація вже інша. Багато з них співпрацюють з професійними командами фахівців різного профілю — від розробки ідеї до комунікації з клієнтами. Інтерес до українського виробника поступово породив конкуренцію між брендами, які шукають оригінальні рішення не лише в межах країни, а й на глобальному ринку.
Відтак усе частіше виникають колаборації, бізнес-обʼєднання та креативні кластери. Наприклад, 2024 року дизайнерка Надія Шаповал спільно з брендом Etnodim презентували колекцію «Хтось когось любить».
Надія Шаповал — українська дизайнерка і модель, засновниця бренду Nadiia.
Nadiia x Etnodim, колекція «Хтось когось любить», 2024
Натхненням для неї стало листування Лесі Українки та Ольги Кобилянської, а також українське поетичне кіно. Це приклад того, як вітчизняна модна індустрія поступово дорослішає: у ній починають цінувати не лише самобутній стиль, а й концептуальні й ціннісні форми співпраці, що допомагають ставати помітнішими — разом.
Попри успіхи українських дизайнерів в Україні та за її межами, говорити про повністю сформовану індустрію моди ще зарано. Та саме на цьому етапі становлення її представники мають широкий простір для творчих пошуків. За словами авторів книги «Довідник української моди» Антона Єременка та Зої Звиняцьківської, зараз вітчизняна індустрія моди — це «вільна творча лабораторія, де дозволено будь-які експерименти і яка вирощує нові й нові яскраві таланти».
Антон Єременко — PR-директор бренду Kachorovska, fashion-журналіст.
Зоя Звиняцьківська — українська журналістка, критикиня та історикиня моди.
Обкладинка книги «Fashion Directory of Ukraine. Довідник української моди», 2020
І справді, українська мода сьогодні — це смілива лабораторія сенсів, де зустрічаються традиції та інновації, індивідуальність, національна гідність і загальнолюдські цінності. Дизайнери популяризують нашу культуру, одяг стає мовою дипломатії, а кожна колекція — ще одним кроком до утвердження України на світовій мапі. І хоч попереду ще чимало викликів, у нас є найголовніше — свобода творити. Тож не бійтеся експериментувати у власному стилі — можливо, саме ви створите наступний видатний модний проєкт.